SCP-2913

Автор: DrDikkens
Рейтинг: 4/4
Створено: Fri Mar 06 2020

Об'єкт №: SCP-2913
Клас об'єкта: Безпечний
Особливі умови здержування: SCP-2913 слід утримувати у стандартній камері, що призначена для гуманоїдних істот. SCP-2913 можуть на запит надаватися предмети для комфортного перебування, але лише до тих пір, поки об'єкт налаштований на співпрацю з Фондом.

У прозорому захищеному контейнері посередині камери зберігання SCP-2913 має знаходитися чека від осколкової гранати моделі М671
Опис: SCP-2913 – це відокремлена кисть правої руки, що раніше належала Джеймсу Холлману (покійний), яка здатна до самостійного руху. Позаду зап'ястя з неї виходять не покриті шкірою фрагменти променевої та ліктьової кісток довжиною, відповідно, приблизно 5,1 та 4,6 сантиметра. Не зважаючи на очевидний травматичний спосіб відокремлення, про який можна судити з уламків кісток, а також відсутність кровопостачання, SCP-2913 залишається абсолютно здоровою.

SCP-2913 може розмовляти, чути, бачити, а також відчувати запахи. SCP-2913 продемонстрував видатні можливості в розв'язуванні багатьох задач. Хоча SCP-2913 під час "розмови" рухає всіма своїми пальцями, спостереження показало, що звуки невідомим чином виникають з джерела між першою та другою п'ясними кістками навіть за відсутності цих рухів.

SCP-2913 був знайдений у Медісоні, Нью-Джерсі, коли у департамент поліції поступили скарги на сильний шум. На момент виявлення SCP-2913 тримав пульт дистанційного керування телевізором і, коли з'явилися поліцейські, звернувся до них. Після того, як SCP-2913 вибачився за використання телевізора без дозволу його власника, поліцейські по радіо повідомили про аномалію. Агенти Фонду, що вели спостереження за поліцейськими хвилями, виявили звіт про цю подію і, після обробки свідків амнезіаками, доставили SCP-2913 до найближчої установи Фонду для подальшого вивчення.

Протокол інтерв'ю

Д-р Меддок: Це доктор Меддок, починаю запис стенограми інтерв'ю 2913-03

SCP-2913: Хай, док!

Д-р Меддок: Доброго дня, 2913-й

SCP-2913: Знаєте, хоча б заради ввічливості, ви б могли називати мене Ханом.

Д-р Меддок: Ми вже говорили про це.

SCP-2913: Добренько, 2913 теж непогано.

Д-р Меддок: Ми влаштували це інтерв'ю з метою дізнатися, як ви відділилися від свого минулого власника.

SCP-2913: Ага. Що ж, то довга історія. Я був рукою того чоловіка, його звали Джиммі. Джиммі дійсно був диваком, тому протягом довгого часу єдиним моїм другом був Джо.

Д-р Меддок: І хто такий цей "Джо"?

SCP-2913: Що ж. Ще до того, як я навчився розмовляти, зі мною говорив тільки Джо. Джиммі був не зовсім святим, знаєте? Я маю на увазі, що звичайно він зростав і використовував мене для нормальних речей, які ви могли б очікувати. Але Джиммі був трохи страшніший за звичайну людину. Перший раз я помітив, що з ним було щось не те, у 6 років, коли він розчавив собаці горло. Тоді він припав на мене всією своєю вагою. Я досі чую цей хруст.

Д-р Меддок: А поки Джиммі дорослішав, він робив інші вчинки, які вас турбували?

SCP-2913: Ох, так. У 13 тваринок йому стало мало. В один день, його молодша сестра плавала у басейні, а він просто тримав її під водою доти, поки вона більше не могла дихати. Його батько вчасно встиг врятувати її.

Д-р Меддок: Джо знаходився поряд під час цих інцидентів?

SCP-2913: Я не можу сказати, що він був саме там. Але він бачив це, знав про це і не був задоволений цим. Перший раз він прийшов 5 років назад. Вже тоді я гарно його знав, але він все одно витратив час на те, щоб розповісти про себе. Знаєте, такий тип людей, до якого він і належить. Він запропонував мені угоду. Він дає мені можливість стати вільним, а я починаю боротьбу проти Джиммі. Я мав зупинити його. Дивна річ, Джиммі цього взагалі не чув. Він просто їв свій Біг Мак і мовчав.

Д-р Меддок: Ви погодились?

SCP-2913: Не відразу. Ви маєте зрозуміти. Так, я знав Джо довго і добре, але Джиммі я знав довше і краще. І, дивлячись на те, яким Джиммі здавався розгубленим… Я не міг змусити себе обірвати його життя.

Д-р Меддок: Але, врешті-решт, ви погодились?

SCP-2913: Так. Його дії стали значно темніші за те, що він робив до цього. Я думаю, що Джо запропонував угоду саме через те, що він знав, що так буде. Я дійсно не хочу говорити про все це. Ми можемо припинити?

Д-р Меддок: Ми можемо уникати цієї теми, якщо ви хочете.

SCP-2913: Добре. Хех. Після однієї особливої ночі, що сталася чотири роки назад, все, що мені лишилося – покликати Джо. Я робив це і до того, але після того, як я відмовив йому, він перестав приходити до мене. Я не знаю, як "думати" голосно, але я намагався. Думаю, він був досить близько, тому що він почув мене. Він запитав теж саме, що й тоді: чи хочу я "отримати свою свободу"? І тоді я погодився. Він мав йти і сказав, що відділить мене, але йому треба було закінчити справу з однією ногою. У Джо був якийсь пунктик про ноги.

Д-р Меддок: Що відбувалося далі?

SCP-2913: Я перестав давати Джиммі те, що він хоче. Я намагався бути тихішим, ніж раніше. Але Джиммі полюбляв контроль. Тоді, думаю, у нього було не так багато способів, щоб видавати себе за нормальну людину, тому він почав примушувати мене до співпраці. Я не хотів дозволяти йому робити таке далі. Тому він почав колоти в мене наркотики. Місцеве заспокійливе. А сам розповідав, що в нього травмований нерв.

Д-р Меддок: Коли ви відділилися від Джиммі?

SCP-2913: Минулого року. Я знав, що він не зупиниться. А він просто продовжував колоти мене і робити жахливі речі. Я мріяв зупинити це. Якось, одного ранку, він їхав на роботу у своїй машині. Спізнювався. Можливо, він хотів вколоти мене у туалеті, коли доїде. Я різко крутнув руль направо. Він не очікував на це. Ми чудернацько перекинулися, і я висунувся з вікна. Я думав, це вже кінець. Машина перекотилася через мене, але я не відчув болю. Мабуть, я маю бути вдячним за це Джо.

Д-р Меддок: І що сталося далі?

SCP-2913: Я сховався у траві. Вони відвезли Джиммі у лікарню, а мене шукали на місці аварії увесь день, але не знайшли, бо насправді я просто відповзав геть, коли вони підходили близько. Джо сказав, що він розуміє, чому я зробив що зробив, але сказав, що не зможе більше допомагати мені, бо я виконав свою місію завдяки насильству. Я вважаю, що це справедливо. Він дав мені свободу, я не думаю, що він міг зробити щось краще для мене (Об'єкт зупиняється на декілька секунд, після чого продовжує) Ви знаєте, що сталося з Джиммі?

Д-р Меддок: Я не впевнений, ми ще шукаємо його.

SCP-2913: Коли знайдете, надайте йому допомогу, яку він заслуговує і скажіть… Що мені шкода?

Д-р Меддок: Я подивлюсь, що можна зробити, дякую за ваш витрачений час.

SCP-2913: Слухаюсь, сер! Хех.

SCP-2913 зарекомендував себе готовим до співпраці з Фондом. Спроби використання об'єкта для виявлення сутності на ім'я "Джо" надалі тривають.