SCP-2480

Автор: Dasgot
Рейтинг: 7/7
Створено: Tue Jun 29 2021

Об'єкт №: SCP-2480
Клас об'єкта: Безпечний Кетер Вважається нейтралізованим
Особливі умови здержування: Просторова Дослідницька Зона 13 була побудована поряд з маєтком Бодфелів, місцезнаходженням аномалії SCP-2480. Доступ цивільних до маєтку Бодфелів слід обмежувати ненасильницькими методами. На розсуд польових агентів дозволяється використовувати амнезіаки класу A, B та C. Персонал Фонду було впроваджено до громади навколо SCP-2480, оскільки поміщення на карантин або переселення жителів були визнані неможливими. Агенти повинні досліджувати та розслідувати будь-які чутки, повідомлення або заяви аномального характеру, що є ймовірними джерелами інформації про аномалії SCP-2480. Мобільна оперативна група Епсилон-6 ("Сільські Дурні") проникла до громади й повинна продовжувати стежити за аномальними проявами. Мобільна оперативна група Псі-9 ("Спостерігачі безодні") повинна знаходитись в режимі готовности на випадок еманаційної події. Було дозволено використання сили, тому аномальні прояви слід негайно знищувати.
Опис: Вважається, що SCP-2480 — це просторова аномалія, розташована в прибережному й густо засадженому деревами містечку ███████, штат Массачусетс, з населенням трохи більше ніж 12 000 9 000 осіб. SCP-2480, ймовірно, було створено випадково, коли агенти Глобальної Окультної Коаліції перервали ритуал 28 листопада 1952 року. Хоча справжня мета цього ритуалу досі залишається невідомою, Фонд дійшов до висновку, що аномалія є результатом необережного та грубого підходу до роботи з боку оперативників ГОК.

SCP-2480, очевидно, зосереджений навколо маєтку Бодфелів, домівки покійного Корнеліуса П. Бодфела (1866 — 1952 рр.)1 — промисловця-мільйонера, який проявляв гострий інтерес до окультизму. До своєї смерті Бодфел був лідером таємної спілки, відомої як "Пробудження Адитуму". У 1932 році вони були відкинуті Фондом як звичайний "декадентський клуб для вищого соціуму", а їхні аномальні спроможності не були помічені аж до інциденту 28 листопада 1952 року.

Через колосальний провал завдання, вцілилих оперативників ГОК для допиту не залишилося не залишилося, однак згодом у схованці ГОК у ███████ було виявлено документи, що, як вбачається, вони намагалися знищити до виходу на завдання. Розірваний звіт (нижня частина відсутня) зі світлиною, прикріпленою за допомогою скріпки, було виявлено у задній частині каміну разом з великою кількістю попелу. Вважається, що решту документів було спалено.

Ідентифікатор загрози: ВЗІ-0452-Чорний - "Великий Карцист Іон"3

Дозволений рівень реагування:: 4 (Значна загроза); очікується ліквідація

Опис: ВЗІ-0452-Чорний (далі — "Суб'єкт") — гуманоїдна істота варіативної зовнішності. Суб'єкт зачасто з'являється в монашій рясі та з патерицею. Суб'єкт може зникати та знову матеріалізуватися за бажанням, формувати органічний матеріал та маніпулювати ним, спотворювати реальність (див Документ 37B4) й вважається біологічно безсмертним. Хоча суб'єкт класифікується як гуманоїд, він не вважається людиною (чи були вони ними колись, досі є суперечливим питанням).

Психологічний профіль вказує на злоякісний нарцисизм та манію величі. Вважається, що суб'єкт сприяв створенню "саркітських культів" в багатьох країнах світу. Докладніше див. "Про Саркіцизм"5.

Теоретично Було підтверджено, що оперативники ГОК мали намір вбити ПОІ-93. Оскільки персону особливого інтересу не було виявлено серед загиблих, з цього можна припустити, що ГОК не домоглися своєї мети. Фонду стало відомо про SCP-2480 після перехоплення сигналу лиха ГОК, й негайно направлено слідчу групу. Тридцять шість трупів було виявлено розкиданими по всьому маєтку; восьмеро з них пізніше було ідентифіковано як оперативників ГОК. Усі, окрім п'яти6 осіб померли з аномальних причин, таких як вибух, дезінтеграція або фатальна фізична реконфігурація.

Вважається, що SCP-2480 являє собою просторову аномалію, яку неможливо безпосередньо побачити. Цей когнітивно небезпечний ефект заважає сприйняттю таким чином, що його можна виявити тільки за допомогою використання хімічних речовин, що змінюють сприйняття та/або прямого й безперервного спостереження за його впливом на місцеву реальність. Спотворення реальности були ледве помітними й обмежувалися маєтком Бодфелів, проявляючись у неможливих внутрішніх розмірів (внутрішні розміри більші, ніж здається зовні, неевклідова архітектура та додаткові кімнати та коридори, яких раніше не було).

SCP-2480 класифіковано як безпечний.
Додаток: Розслідування у маєтку Бодфелів виявило невтішні докази стосовно Корнеліуса П. Бодфела III та організації, відомої як "Пробудження Адитуму". Опираючись на декілька ретельно прихованих записників та колекцію світлин, можна зробити висновок, що Бодфел та його послідовники часто влаштовували оргії, які охоплювали зґвалтування, педофілію, ритуальні жертвоприношення людей та канібалізм. В записниках були виявлені нотатки для проповідей та списки гостей, до імен яких входили заможні сім'ї, поважні політики, промислові лідери та навіть релігійні діячі.

Серед речей Бодфела також виявили рукописний фоліант, що містив у собі релігійні писання; у його записниках ця книга зачасто згадується як "Валкзарон". Сиситема письма розшифровується.

У великій залі знаходилася мармурова статуя, що зображає істоту з лев'ячою головою та червоподібним тілом. Пізніше її дослідила докторка Джудіт Лоу, старша радниця Департаменту з історії — аналізу загроз ГОІ релігійного характеру, та встановила, що це зображення Деміурга серед деяких гностичних сект. Деміург (також відомий як "Ялдаваоф", "Саклас" та "Самаель") ніколи не був представлений як об'єкт поклоніння, однак вважається таким для "Пробудження Адитуму". У підставі статуї грецькою мовою написані слова:

επιθυμία είναι το μέτρο όλων των πραγμάτων . Να μη είσαι δεμένος σε μια ηθική πρόσδεση. Κανε όπως επιθυμείς, σε οποίον επιθυμείς.

"Бажання — це міра усього. Будьте вільними від моральних кайданів. Робіть що хочете, з ким бажаєте."

У середині 1988 року Саймон Освальд, директор Зони 13, не відправив дворічний звіт про стан SCP-2480 (у якому не повідомлялося про зміни з моменту його первинного встановлення на стримування). Фонд, вважаючи це за помилку адміністративного характеру, спробував зв'язатися з Зоною 13 напряму, однак не отримав відповіді. Агент Семюель Роу та агентка Сара Валентайн були направлені для розслідування, однак жоден з них, з того часу, не виходив на контакт і їхня доля наразі лишається невідомою.

Мобільна оперативна група "Епсилон-6" ("Сільські дурні")7 була направлена до ███████, аби відновити зв'язок з Зоною 13 та належним чином убезпечити SCP-2480. Члени МОГ Епсилон-6 змогли успішно інтегруватися до громади як нові жителі та туристи.

Зайві дані видалені задля стислости - список журналів, що стосуються аномалії SCP-2480.

Журнал завдання, агент Майрон Гольдштейн: День 6

Як банально те б не звучало, але я почав помічати тут певну неправильність. Це не те, що я можу точно визначити. У іншому місці я, певно б, відкинув цю думку. Вчора увечері я бачив, як опівночі чоловік косив галявину. Дивна поведінка, але сама по собі — не аномальна. Може, просто ексцентрична. Цього ранку я помітив іншого, який спостерігав за мною нижче від рибного базару — його очі жодного разу не кліпнули.

Також є запах. Не риби чи моря. Ледь вловний, однак все одно їдкий.

Журнал завдання, агент Адам Ґрейсон: День 11

Мені якось некомфортно у цьому готелі. Можна чути як люди бігають вночі, у будь-яку пору. Не можу заснути, бо продовжую дивитись у дідькове вічко. Останньої ночі, я вирішив в останнє перевірити, перед сном. я бачив обличчя, не можу сказати то був чоловік чи жінка, однак як тільки я глянув, воно одразу почало битися головою об двері. Знову й знову.

Знову й знову. Воно просто не зупинялося.

Журнал завдання, агент Емма Лайтбоді: День 16

Я не розумію чому командування вагається. Наша ціль — маєток Бодфела, але вони чомусь вагаються. Може ми чогось не знаємо?

На вулиці до мене підійшов знервований чоловік. Від нього тхнуло віскі, однак він щиро запитав чи я не з федералів. Я збрехала й відповіла, що так, тому змогла отримати певну інформацію.

Говорили про монстрів з туману. Вони "кричать про свої секрети" — сказав він. Поняття зеленого не маю, що він мав на увазі.

Розповів, що так вже понад сорок років.

Наступного дня його знайшли мертвим. Місцеві стверджували, що він втопився. Це місто переповнене брехунами.

Журнал завдання, агент Френк Джузеппе: День 20

Туман тут густий. Завжди дощить. Навіть дерева виглядають сумними. Немов усе застрягло в осінню пору, чи щось таке. Забагато сірого, мало зеленого. Місцеві майже не говорять. Здається, тримають усе в собі. Дивно для можливого місця відпочинку. Більшість людей не посміхаються. Виглядають вельми змученими. Деякі навіть кволими.

Моя перша дивна зустріч відбулася сьогодні. Бачив купку діток, що зібралися разом на вулиці у сутінках. Гадав, що вони грають у щось, але тільки-но помітили мене, одразу розбіглися, лишивши те, що привернуло мою увагу.

То був мертвий собака. Схожий на чорного лабрадора-ретривера. У мене був такий у дитинстві, тому це видовисько ледь не довело мне до сліз.

Думаю, це був удар по моєму слабкому місцю.Я бачив багато людських трупів. Ніколи нічого не відчував.

Але це було не так вже й дивно. Одна справа, аби вони потикали у нього палкою. Типу, дітям стає цікаво й усе таке. Ба ні. Тут інше. С бідної істоти частково здерли шкіру та на ньому виднілися сліди укусів. Відірвали від нього великі шматки.

Ці дітки тут, бляха, під'їдали.

Журнал завдання, агент Емма Лайтбоді: День 30

Ми з Джузеппе вирішили трохи розвідати тут. У нас було на вибір було багато занедбаних будівель. Вирішили перевірити двоповерховий будинок на набережній. Всередині було не зовсім те, що ми очікували. Інтер'єр було вкрито різним безглуздям та символами. Дивно, та не аномально. Ще був один з тих телевізорів з маленьким екраном; по типу тих, що були у 50-х та 60-х роках. Там було чотири таці з напівфабрикатами, що досі стояли недоїденими (такі гнилі, аж важко було визначити що то таке). Яка родина покидає свою домівку та усі свої речі посеред обіду?

Здалося, наче ми когось помітили. Погналися за ним нагору, однак нікого не знайшли. Джузеппе гадає, що ми переслідували власні тіні. Може й правду мовить.

Завтра ми перевіримо інше місце. Може знайдемо там щось справді аномальне.

Журнал завдання, агент Різ Мейнард: День 37

Сім днів. Сім діб без вісток від Джузеппе. Лайтбоді сказала, що вони домовилися зустрітися на старому млині, однак він так і не з'явився. Оглянув там все й знайшов кілька цікавинок: Усі двері були замкнуті. Вікна теж. ДНК та відбитки пальців, зібрані на місці події, не збіглися ні з ким, окрім Джузеппе. Телевізор лишився увімкненим.

Нічого не поробиш. Немов він перестав існувати.

Журнал завдання, агент Гарольд Мейсон: День 39

Інші недооцінюють генделик у цьому містечку. Деякі вважають, що не варто довіряти пиякам вірну інформацію, та вони помиляються — просто варто відсіяти зайве. Окрім того пияки здаються тут єдиними чесними людьми з них легко видавити інформацію.

Потеревенили з симпатичною місцевою. Розв'язав їй язика завдяки кільком ковткам спиртного. Нічого цінного, принаймні стосовно інформації.

Перекинувся слівцем зі старим рибалкою. Схоже, життя у нього не цукор. Багато мандрував. Почав нити про втрачених братів та сестер. Казав, що Бодфел забрав двох сестер та брата. Розпитував його детальніше, та не зміг змусити відповісти, він про маєток чи про самого мільйонера. Гадаю, що він був достатньо старим для останнього. Бачив оригінальний звіт на брифінгу — Бодфел був жахливим покидьком. Сумніваюся, що з ним помер і його культ.

Під кінець у чоловіка почалася гарячка. Мовив, що в містечку є "діра у формі бога". Не вдалося змусити його пояснити це.

Журнал завдання, агент Майрон Гольдштейн: День 40

Агент Грейсон мертвий. Не можу сказати точно що я бачив, але мені було цього достатньо, щоб зрозуміти, що він цього не пережив.

Ми випивали пива у доках, звіряли записи. Він сказав, що відчуває, що за ним слідкують. Я відповів, що усі ми відчуваємо щось подібне. Його очі були налиті кров'ю через недосип, а ще постійно смикалися.

Усе сталося так швидко.

Я відчув як волосся на шиї встає дибки. У повітрі пахло блискавкою. Подумав, що насувається буря. Я бачив як очі Грейсона розширилися й в одну мить він перетворився на місиво. Удар якоїсь невідомої сили. Ось я увесь в крові та жовчі — маленькі шматочки Грейсона стікають у гавань. І крізь усе це я відчув присутність чогось. Що б це не було, думаю, це хотіло, аби я знав, як легко воно може зробити те ж саме зі мною. Не знаю чом' наді мною зглянулися.

Натовп спостерігав здалеку. Деякі скривили губи у пластичну посмішку, та більшість відвернулися, опустили голови й повернулися до своїх справ. Я б волів просто знищити це місце й покінчити з усім.

Заява доктора Каліксто Нарваєза:

Спостереження за ███████ виявило потенційно важливі закономірности. До них входять:

Надмірна народжуваність — середньостатистична родина ███████ має дванадцять дітей; це число не підтверджене даними перепису. Близько 80% дітей, що народилися за останні тридцять років, не мають свідоцтва про народження або номерів соціального страхування. Розслідування на місцевому рівні не змогли встановити причини цього. Дума, тут може бути релігійний розсуд, схожий на Quiverfull.8
Когнітивні порушення — у багатьох місцевих спостерігаються труднощі з запам'ятовуванням та субсиндромальний делірій (розумова відсталость). Не значні галюцинації не є рідкістю.
Зловживання наркотичними речовинами — громада споживає на 200% більше спиртного, проти середнього значення по штату. Схоже, що галюциногени не використовуються.
Зникнення — кількість зниклих в околицях ███████ є найвищою у штаті. Місцеві, державні та правоохоронні органи звинувачують у цьому географічні особливости, такі як гуті ліси та болота. Вважається, що фактична кількість зниклих безвісти набагато більша, якщо включати незареєстровані зникнення тимчасових мігрантів та місцевих жителів.
Підозрілі смерті — численні місцеві смертельні випадки свідчать про злочини та аномальні причини смерти. Їх було зареєстровано як нещасні випадки або самогубства, навіть якщо правоохоронні органи надавали суперечливі докази. Приклад: було виявлено жінку з вивернутим назовні тілом. Поліція дійшла висновку, що вона скоїла самогубство (однак в її стані це було неможливо).
Апатія — незвичайне нездужання вражає місто, що має бути очевидно з попередніх прикладів відхилення від нормальності.

Засновуючись на моєму досвіді роботи з SCP-███ та SCP-███, я вважаю, що ми мамо справу з аномалією за межами наших відчуттів (та технологій), яка здатна створювати факсиміле базової реальности: невидимою, однак не зовсім нематеріальною. Прошу надати доступу до N,N-Диметилтриптаміну (N,N-DMT). Попередні експерименти з людським сприйняттям надали позитивних результатів від N,N-DMT. Форму заяви було подано й вона очікує розгляду.

Аби краще пояснити причину мого запиту:

У 1976 році мене направили дослідити ██████, Бразилія — громаду, яка демонструвала аномалії, подібні до SCP-2480. Зрештою я познайомився з місцевим плем'ям у південній частині бразильської Амазонії: люди не були уражені, однак були на диво обізнані про аномалії. Спізнавшись з їхнім шаманом, я дізнався про відхилення, які ховалися від очей смертних. У племені було багато слів для позначення цих сутностей, але найрозповсюдженіше можна перекласти як (?)"Нема нікого де вони є"(?) , й усі вони були пов'язані зі станом, відомим як душевна хвороба. Їх розглядали як духів відмінних від їхніх анімістичних традицій, "живу рану" природи, яку принесли на ці землі колоністи.

Шаман дав мені йопо9 і я пережив світ таким, яким бачили йог вони. У той час я просто відкинув це як галюцинацію.

DMT зазвичай вважається галюциногеном. Однак це не є правдою, як вже зазначалося у моїх експериментах з SCP-███. Він є підсилювачем сприйняття, який дозволяє нам відчути те, що еволюцію дивним чином вирішила приховати від нас. DMT, при правильному введенні, має бути в змозі активувати цей, зазвичай сплячий, рівень сприйняття у кожного.

Простіше кажучи, він прибирає наші фільтри сприйняття, аби ми могли сприймати реальність такою, якою вона є насправді.

Тест з DMT №1:

Я (д-р Нарваєс) заходжу до центра міста о 9:00 з інгалятором, що містить у собі 60 мг DMT та з прихованим радіо й відеозв'язком, підключеним напряму до мого асистента (д-ра Ву). Я збираюся використати першу годину, аби поспостерігати за своїм оточенням , до того як ввести DMT.

Я вдихаю DMT. Приблизно через хвилину починаю відчувати поколюванням по усьому тілу. Кольори стали яскравішими й незабаром місто окутав жовтий туман. Я бачу людей у темних мантіях з каптурами: їх вбрання, схоже, складаються з погано зшитої шкіри та шкур. Я не бачу їхніх облич та інстинктивно відчуваю, що не маю дивитися на них. Більшість місцевих жителів здається на диво нормальними, вони рухаються або стоять у стороні, коли наближаються фігури у каптурах; вони ніколи не дивляться в очі. Ву повідомив мене про цю дивну поведінку, зауваживши, що місцеві, здається, ухилялися від чогось невидимого.

Продовжую дослідження.

Тепер я бачу, що будівлі знаходяться у зруйнованому стані й вкриті пульсівним м'ясистим матеріалом. Ву стверджує, що вони виглядають для нього цілком нормально. Я бачу дренажну систему, по якій тече чорна рідина з бурштиновим відблиском. Ву взагалі цього не бачить. Церква у центрі міста повністю замінена чорним зикуратом. Істоти в каптурах падають долілиць перед будівлею — маю припустити, що вона має релігійне призначення.

Вдалеч я бачу істоту в мантії: вона незвично висока й тримає на повідці декілька невідомих створінь. Я уважно розглядаю повідець — зовні він мало чим відрізняється від кишки. У створінь маленькі очі, що не блимають; у їхні ротах декілька рядів голчастих зубів. Їхня плоть хворобливо бліда, однак м'язиста. Вони навіжено бурмочуть і рухаються з шаленою швидкістю.

Ву каже, що бачить вчителя з молодим учнем. Можливо, на екскурсії.

Я спостерігаю за тим, я кілька істот нападають на одного з собі подібних, з розміру якого можна зробити висновок, що це карлик у їхній зграї. Вони роздирають його плоть пазурами та зубами, доки він верещить від болю. Ву стверджує, що бачить як кілька дітей знущаються з іншої.

Я відвожу погляд, неспроможний спостерігати далі. Піднявши погляд догори мені відкрилися шпилі з хітиноподібного матеріалу, що височіють над містечком. Я не розумію їхньої мети. Мені потрібні докази, що цей прихований світ — реальний, але я повинен отримати їх не привертаючи до себе уваги.

Я дістаю зі своєї сумки пляшку води та випиваю її, перш ніж повернутися туди, де бачив дивну рідину. Присівши навпочіпки, наповнюю пластиковий резервуар в’язкою речовиною.

Інший світ починає щезати і я повертаюся до реальности, ефекти DMT, ймовірно, минули. Я дивлюся на пляшку: вона здається порожньою, однак я відчуваю вагу рідини.

Ніколи раніше мені не доводилося зазнавати чогось подібного. Пам'ятаю, що окрім органічних структур я бачив чорні стяги з жовтим спіралеподібним символом. Мені здавалося, що це не вперше коли я бачу такий гліф, однак його значення згадати не вдалося.

Лабораторні резултати: Речовина стала видимою, коли покинула межі ймовірної зони впливу SCP-2480; вона чорна й відбиває світло з бурштиновим відблиском. Мікроскопічний аналіз виявив органелоподібні структур, що нагадують мітохондрії особливо в'язкій сироватці з високим рівнем неідентифікованих жирних кислот. Дослідження продовжуються.
Тест з DMT №2:

Я (д-р Нарваєс) у супроводі агента Лайтбоді та агента Гольдштейна заходжу у дім, який до недавнього часу займав агент Джузеппе. Первинне розслідування не показало жодних результатів події, однак вважається, що було скоєно вбивство. Як і у минулому експерименті, у мене є пряма відеотрансляція, яку під'єднано до мого асистента (д-ра Ву) і я збираюся вдихнути 60 мг DMT.

Оглянуши будівлю я ввожу N,N-Диметилтриптамін.

Як і очікувалося, приблизно через хвилину я відчув поколювання у всьому тілі.

Тепер я сприймаю дім таким, яким він є насправді. Напівзогнилий, покритий екскрементами та кров'ю. Я відчуваю цей сморід. Вдихаю його. Уявляю собі як то, вкусити пухлину. Краще сказати тухлу пухлину. Зрештою, пухлини — це просто плоть.

На стіні у вітальні, прямо над диваном, написана фраза:

ВІН Є СПЛЯЧОЮ ВІЙНОЮ
АДИТУМ ВІДРОДИТЬСЯ

Значення цих слів вище мого розуміння.

Є й інші символ: їх написано мовою, яку я раніше ніколи не бачив і її неможливо перекласти.

Ми маємо намір обшукати підвал. Це старовинний кореневий льох. У дальньому кінці на стіні намальована велика спіраль — я відчуваю себе зобов'язаним огледіти її ближче. Коли я наближаюся, то стіна тьмяніє, але символ лишається, немов намальований у повітрі. Через цей склепінчастий прохід спускаються сходи. Коли я заходжу, Ву повідомляє мене, що я зайшов у стіну й камера знімає темряву. Стіни немає. Її ніколи не було. Тільки хитромудра ілюзія.

Агенти занепокоєні. Вони не бачуть шляху. Я кажу їм закрити очі й крокнути, взявши з мене приклад. Тепер ми вже втрьох по той бік: вони теж бачать кам'яні сходи, що спускаються донизу. Сходимо ними й заходимо в тунелю — до надр підвалу.

Стіни дрижать і бринять від життя. Пористі, вони сочаться схожим на живицю матеріалом. Зв'язок з Ву втрачено; наші GPS-навігатори підводять нас. Лайтбоді перевірила компас, його стрілка крутиться й крутиться.

Тунель ділиться, розгалужуючись у багатьох напрямках. Я обираю шлях ліворуч від себе. Ми йдемо всього кілька хвилин, доки не вперлися у старі зогнилі дерев'яні двері. Я запитую агенті, чи можуть бачити вони її — можуть. Ми штовхаємо двері й заходимо, аби війти зі старої халупи, вочевидь невисокого виду. GPS показує, що ми знаходимося на протилежному боці містечка. Зв'язок з д-ром Ву відновлений. Схоже, що це якесь поле, землею стелиться жовтий туман.

Д-р Ву та агенти описують цей район як покинуті сільськогосподарські угіддя; судячи з GPS, ми знаходимося неподалік маєтку Бодфела. Я вдихаю ще 60 мг DMT (примітка: дослідіть способи подовження ефекту) й прохаю агента Гольдштейна узяти на себе лідерство. Я відчуваю страх і з усіх сил намагаюся приховати його.

Я чую важкий подих. Ще важчі кроки. Інші взагалі нічого не чутно.

Ці записи слід подати ретроперспективно: Гольдштейн, на жаль, не помітив загрози, а я не встиг відреагувати. Я оплакую його втрату, але маю описати цю сутичку якомога детальніше:

Я побачив силует величезного гуманоїда, десь більш як 4 метри у висоту, який виходив з туману. Мені кортіло закричати, однак довелося намагатися зберігати спокій, аби зібрати якомога більше інформації. Фізичні характеристики: Його плоть була блідою та в'ялою, більшу частину обличчя займала величезна паща, усіяна зубами; істота не мала видимих очей, вух чи ніздрів. Її зуби та трипалі руки були сильно вимащені, здається, налиплими нутрощами.10

Істота кинулася на нас, стрибаючи, немов велетенська горила. Я повідомив інших, що варто відступати, однак для агента Гольдштейна вже було запізно. Потвора підняла його однією рукою й вкусила його за тулуб, попатравши його в процесі.

Ми звиваємося полями, неспроможні знайти халупу, з якої вийшли. Я не мав зброї, однак тільки мені було до снаги направляти. Я мав дати їй DMT, про що я глибоко співчуваю, озираючись назад. Я відчував як дрижить земля під ногами; опустивши очі, я побачив не землю, а фрагменти плоті, по типу іхтіозу арлекінського типу.11 З кожним моїм кроком шкіра розщеплювалася та бризкала, немов інфікована, заповнена гноєм рана. Незабаром землю розірвали рухомі вусики малинового кольору;12вони схопили агента Лайтбоді за щиколотку та потягли до отвору, занадто маленького для будь-якої людини. Я чую крики та як ламаються її кістки.

Я тікав не озираючись. Сподіваюся, цього достатньо. Не хочу повертатися сюди.

Вступна заява від O5-4:

Згідно з прогнозами, до 2030 року SCP-2480 призведе до сценарію класу SK — зміна панування.

Ми не допустимо цього.

Наші попередники звинувачували Глобальну Окультну Коаліцію. Ми, як завше, гадали, що нам видніше.

Вас було обрано для участі у проєкті Сітра Ахра13; ласкаво прошу до Невидимої війни. Інший світ проникає у наш — інвазійна колонізація нашої ітерації реальности. Їхні солдати не відчувають страху. Вони нічогісінько не знають про стриманість та милосердя. Вони у вирі чуток — чуток, які маю намір усунути.

Те, що ви чули — правда. Генетичний аналіз ворога прийшов до єдиного висновку:

"Переважно людина".

Вони прийшли з іншої ітерації нашого всесвіту? Нашого минулого чи майбутнього? Ми не знаємо.

Вони маскуються під факсиміле базової реальности. Будуть носити обличчя тих, кого ви кохаєте, змушуючи вас вбивати знову і знову ти самих людей, за порятунок яких ви боретеся.

Кожне слово, яке ви чули про цих виродків, скоріш за все, — чиста правда. Є тільки один поширений міф, який я волію розвіяти: ці помилки природи можна знищити, попри різноманітну брехню, яке твердить про інше.

Не тіште себе мареннями, ми не досягнемо наших цілей без значних жертв. Ви бачитимете як помиратимуть ваші друзі та товариші: їх зжеруть бегемоти, роздиратимуть під крики хапачі, розриватимуть на шматки біси. Попри вашу значну підготовку, виживаність оперативників МОГ Псі-9 коливається приблизно на рівні п'ятдесяти п'яти відсотків протягом першого місяця активної служби; сильне покращення у порівнянні з первинними показниками смертности.

Плоть — їхня зброя; наші ж — технології, інновації та мудрість тих, хто був задовго до нас. Та мало хто мав способи, аби взріти загрозу.

Це наш світ. Це наші люди. Ми можемо жити для себе сьогодні або сприяти забезпеченню завтрашнього дня для всіх.

Досьє проєкту Сітра Ахра — вступна документація

Проєкт: Сітра Ахра був задуманий Фондом та Глобальною Окультною Коаліцією для стримання й, зрештою, нейтралізації загрози, яку несе SCP-2480.

МОГ Псі-9 ("Спостерігачі безодні") була сформована як спільна оперативна група, що складається зі співробітників Фонду та Глобальної Окультної Коаліції. МОГ Псі-9 — це батальйон, навчений нетрадиційним методам ведення бою проти ворогів-загарбників за допомогою важкої артилерії , підсиленого сприйняття за допомогою DMT та контрокультних стратагем (КОС). МОГ Епсилон-6 продовжить таємну роботу в уражених SCP-2480 місцях, збираючи інформацію, які згодом будуть використані в операціях МОГ Псі-9. Це виявилося ефективним, хоча й затратним та вельми небезпечним методом запобігання поширенню SCP-2480. Додаткові відомості див. у документі "Протоколи взаємодії: з SCP-2480-2 по SCP-2480-46".

За допомогою DMT оперативники МОГ Псі-9 можуть розпізнавати свої цілі. Після дванадцяти років таємних операцій (в основному між заходом і світанком, щоб обмежити розголошення громадськості) та значних людських жертв вони змогли повернути маєток Бодфела та Зону 13. Затримання SCP-2480-1, колишнього директора Зони Саймона Освальда, значно зменшило (потенційно нейтралізувало) загрозу SCP-2480. Хоча сутності SCP-2480 в ███████ досі невидимі для нормального сприйняття, вони демонстрували бездіяльність: відмовлялися харчуватися, чи навіть захищатися. Наразі припускається, що SCP-2480-1 контролював сутності SCP-2480 за допомогою феромонів, тому їх видалення змусило істот втратити мету.

Було виявлено декілька трупів, наштрикнутих на зовнішню огорожу Зони 13; ймовірний вік загиблих та стиль їхньої уніформи дозволяють припустити, що вони загинули на початку 1960-х років.
Опитаний: SCP-2480-1
Інтерв'юер: д-р Пітер Халл
Д-р Пітер Халл: Привіт, SCP-2480-1. Сподіваюся, що вам зручно.
SCP-2480-1: Я б волів, аби ти звертався до мене як Карцист Карвас.
Д-р Пітер Халл: Згідно з проколом…
Д-р Пітер Халл: Що сталося з тими, хто зник?
SCP-2480-1: Як тобі відомо, свині — розумні тварини. Тямущі й благородні.

Фізичне обстеження SCP-2480-1 виявило значні мутації у порівнянні зі звичайним homo sapiens. Було проведено вівісекцію (було введено анестезію, але SCP-2480-1 не проявив жодної реакції, хоча, схоже, болю він не відчував), яка показала, що у суб'єкта відсутні усі внутрішні органи, окрім мозку, легень та серця. Мозок показав помітні відхилення, найбільш значущим з яких був епіфіз у вісім разів більший за звичайний. SCP-2480-1 наразі охороняється на Збройній Біологічній Базі Утримання 14.

Допит SCP-2480-1

<Початок журналу, [14:30]>
SCP-2480-1: [перебиває] Kas xil t'vaz Не говори зі мною по протоколах. Я добре знаю ваші правила. Викладай свої питання, невмиваний, бо мене не цікавить ваше удаване блазнювання.
Д-р Пітер Халл: Дуже добре. Хоч ми й не тямимо як то відбувається, однак Фонд вважає, що розуміє причини того, чому ви приховали зараження. Який сенс дозволяти стільком людям жити у місті? Чи не могли ви замінити їх усіх?

SCP-2480-1: Свіжа сировина завше потрібна. Нащо фермеру забивати усіх своїх свиней? Популяцію необхідно підтримувати й заохочувати до розмноження. Ніколи не варто виснажувати необхідний ресурс.

Та свинина вельми смачна. [усміхається]
Д-р Пітер Халл: Я… Зрозумів. Йдемо далі. Як давно ви маєте усі ці аномальні властивости? Ви отримали їх до чи після вашого приходу до Фонду?
SCP-2480-1: Я отримав їх згодом після мого призначення до Зони 13. Незадовго після того, як мені стало відомо про досьє Фонду на мене. "Дурник", як мене там називали; "Безпристрасний бюрократ, без знайомих, родичів, чи друзів". "Ідеально підходить", було сказано, аби бути директором "несуттєвої" Зони 13.

Д-р Пітер Халл: Цього недостатньо, аби виправдати вашу зраду.
SCP-2480-1: Ви, позбавлені уяви ідіоти, вважали це безпечним? [рипучий сміх] Безпечним?
Д-р Пітер Халл: Будь ласка, надайте відповідь стосовно вашої аномальности.
SCP-2480-1: Дарунок від того, хто вгледів увесь мій потенціал [кладе ліву руку на груди, говрить побожним тоном] Kul Ion nth saulnak bythos.
Д-р Пітер Халл: Я не розумію. Говоріть англійською, будь ласка.
SCP-2480-1: Az beliek! [тон передбачає ненормативну лексику] Іон, Наш безсмертний Батько, Кайданів руйнівник, Його Набожна Тінь, Великий Карцист Адитуму, Володар Неможливого, Ур-жрець Сліпого Бога, Архонт…
Д-р Пітер Халл: Іон. Це все, що мені треба було знати. Будь ласка, не витрачайте мій час на безпричинні титули.
SCP-2480-1: Краще не перебивай! [кричить] Якщо не будеш слухатись мене, то я приб'ю тебе до стіни разом з іншими язичниками! Адитум відродиться!
Д-р Пітер Халл: Заспокойтеся, або ми будемо вимушені…
SCP-2480-1: [перебиває] Ти у мене ще потанцюєш , м'ясна лялько. Ти для мене жарт…

SCP-2480-1 ламає свої пута, при цьому самоампутуючи руки. Істота звивається на підлозі у бік куленепробивного скла. Охоронний та медичний персонал, одягнуті у захисні вбрання, входять до камери стримування. Суб'єкта знерухомили, заткнули рота та надають медичної допомоги.

24.11.2014 аномалії подібні до SCP-2480 були зареєстровані в ██████, Румунія. Наразі розслідування продовжуються.

Пролог: In Principio Erat Verbum | У пам'ять про Адитум