SCP-870

Автор: murzei_chaos
Рейтинг: 4/4
Створено: Thu Apr 09 2020
Об'єкт №: SCP-870
Клас об'єкта: Кетер
Особливі умови здержування: SCP-870 слід зберігати в герметичних камерах площиною 8x8 метрів. У закладу, де зберігаються екземпляри об'єкта, слід встановити датчики руху, а переміщення SCP-870 слід постійно контролювати.

За межами закладу зберігання слід розмістити вежу датчиками руху з метою запобігання втечі SCP-870. Один співробітник класу D, який страждає на шизофренію, повинен постійно спостерігати за SCP-870 крізь камеру.

SCP-870 слід кожні сорок вісім (48) годин надавати одну тушку великої рогатої худоби.
Опис: SCP-870 - це вид тварин з невизначеними будовою тіла та зовнішнім виглядом, яких, з невідомої причини, можуть сприймати лише ті суб'єкти, які страждають на шизофренію. Це часто призводить до того, що зразки SCP-870 сприймаються як галюцинації. Тварини SCP-870 є всеїдними, і, здається, їдять майже всі види рослин та м'яса, але зазвичай, воліють для приймання їжі використовувати відокремлені місця.

Примітно, що двоє людей, здатних сприймати SCP-870, описують його зовнішній вигляд цілком по-різному, навіть якщо вони дивляться на один і теж зразок SCP-870. Так, мали місце наступні описи SCP-870:

• Алігатор з павуковими ногами та трьома очима.
• Гуманоїд, який складається з диму.
• Гігантська мураха з людським обличчям.
• Горбата дитина з головою папуги.
• Павук з "занадто великою кількістю ніг".
• Гігантська сороконіжка з людськими руками замість ніг.

Зразки SCP-870 є дуже хижими, і, як правило, можуть переслідувати свою здобич протягом місяців та років, обходячись без їжі. Невідомо, як їм вдається вижити протягом цього часу, не страждаючи від недоїдання. Врешті-решт, у непередбачений момент, коли жертва залишається на самоті, SCP-870 несподівано вбиває здобич та проковтує її повністю (дивись Інтерв'ю 870-1).

Спосіб розмноження SCP-870 на теперішній час невідомий, але в журналі дослідника-шизофреніка ██████ ████ говориться, що їм насправді не потрібна їжа, щоб вижити, і замість цього вони створюють тіла своїх дітей з трупів своїх жертв, витрачаючи на це багато часу. Ця теорія не була перевірена і зараз проводяться дослідження для її перевірки.

Зразок SCP-870, який на теперішній час перебуває під вартою Фонду, часто намагається порушити зберігання, і поводиться дуже вороже. В камері зберігання SCP-870 постійно можна чути стук. Дослідження можливих методів сприйняття SCP-870 людиною, яка не страждає шизофренією, тривають, але вони можуть зайняти тривалий час.

Вважається, що на цю мить можуть бути десятки, якщо не сотні зразків SCP-870 по всьому світі. Вони несуть велику небезпеку для людства, і необхідно вжити заходів, щоб їх знищити або взяти під зберігання.
Опитуваний: Містер █████
Запитувач: Д-р ███████
Передмова: ██.██.20██ містер █████ повідомив у поліцію, що він вбив "монстра" у своєму домі у ███ ████. Пізніше містер █████ зацікавив Фонд через те, що він був хворий на шизофренію, і через підозру до SCP-870, був доставлений для допиту.

<Початок протоколу>

Д-р ███████: Вітаю, ████. Як ви?

Містер █████: Я… я добре. добре. А хто ви?

Д-р ███████: Я - доктор ███████. Я просто тут, щоб перевірити деякі подробиці стосовно того, що ви сказали в поліції.

Містер █████: Звичайно, я знаю про що ви. Про постріл.

Д-р ███████: Як виглядав той "монстр", чи можете ви мені його описати?

Містер █████: Ти хочеш назвати мене брехуном? Це правда, я присягаюсь, він там був!

Д-р ███████: Будь ласка, відповідайте на питання, ████.

Містер █████: Вибачте… вибачте. Мені просто страшно. Так, він виглядав як павук, але у нього була занадто велика кількість ніг. Воно просто бігло на мене зі вереском.

Д-р ███████: Це було вперше, коли ви бачили монстра, █████?

Містер █████: Хм, е…

Д-р ███████: Вибачте? Відповідайте на питання, будь ласка.

Містер █████: Я… я бачив їх всюди. Я стежив за ними, спостерігав, що вони роблять. Мені було потрібно переконатись, що вони справжні, розумієте?

Д-р ███████: Зрозуміло. Чи ви бачили щось важливе?

Містер █████: Один з цих мерзотників полював на того хлопця. Я щойно бачив це чудовисько за його будинком, і спостерігав за ним. Я спостерігав за ним ще і ще… чи було у вас таке, що ви щось кидали на підлогу, потім дивились до низу, а його вже не було?

Д-р ███████: І чому ж таке трапляється?

Містер █████: Воно не просто так зникає. Цей хлопець, як я бачив, впустив лінійку, і ця штука, вона сиділа під його столом, вона просто схопила його і з'їла цілком. Це сталось через декілька днів - чудовисько його з'їло. Проковтнуло цілком.

Д-р ███████: Гаразд… ну, дякую, ████. Міс ████ вже вас чекає.

<Кінець протоколу>

Остаточні примітки: Після чого містер █████ був оброблений амнезіаком класу A та після чого відпущений на свободу. Особливо бентежить те, що за словами допитаного, SCP-870 перебував у чималому населеному місті. Подальші дослідження тривають.
Додаток 870-1: Особисто я не вірю, що шизофреніки можуть цілком бачити SCP-870. Вони лише можуть бачити їх трохи краще, ніж ми. Ми не бачимо їх тому, що наш мозок не створений для цього. Але у шизофреніків мозки побудовані трохи інакше, і вони можуть бачити лише крихітний шматочок правди. Ці тварюки мають ідеальний камуфляж, і ми просто не в змозі побачити їх крізь нього. – Д-р ███████