Інформація про нас
Автор: murzei_chaos
Рейтинг: 2/2
Створено: Wed Aug 30 2023
Об'єкт №: SCP-2756
Клас об'єкта: Кетер
Особливі умови здержування: Матеріали та персонал, які вражені SCP-2756, повинні знаходитися виключно в SCP-2756-A, SCP-2756-B та в Зоні ██. Співробітники, які постраждали від SCP-2756, мають бути переведені до Зони ██. Зачеплені цивільні особи повинні утримуватись в межах Зони ██ на невизначений термін.
SCP-2756-A, SCP-2756-B і Зона ██ мають встановити периметр радіусом в 1 км навколо кожного місця враження аномалією. Будь-який суб'єкт, який намагається прорватися через периметр, має бути негайно затриманий. Якщо хтось вступить в контакт зі враженим матеріалом, його слід затримати в Зоні ██. Пошкоджений матеріал, знайдений за межами периметра, необхідно спалити на місці.
Необхідно підтримувати зв’язок із підрозділом Зони ██, та забезпечувати їх усіма необхідними припасами. Будь-який фізичний контакт із мешканцями SCP-2756-A та дослідження SCP-2756-B обмежено персоналом, який належить до підрозділу Зони ██. Усі файли, звіти та документи потрібно зберігати в електронному вигляді та передавати на призначену Зону.
Кожні 4 тижня слід проводити процедуру Каппа-8. Процедура Каппа-8 потребує не менш 15 членів персоналу с Зони ██, які оснащені вогнеметами. Під час процедури призначені співробітники проходять до SCP-2756-B та спалюють будь-які нарости SCP-2756-B, якшо ті несуть загрозу.
Опис: SCP-2756 — це інфекція невідомого походження, здатна поширюватися як на органічний, так і на неорганічний матеріал. Неорганічний матеріал, який вражає SCP-2756, починає деформуватися та відрощувати вусики або різні органи та придатки, такі як очі чи руки. Зазначені органи та придатки виглядають створеними з органіки, та схожі на органи людини. Живі суб'єкти, які контактують з SCP-2756, самі зазнають мутацій. Протягом щонайменше 3 тижнів у інфікованого суб’єкта з’являться нарости, які перетворюються у додаткові кінцівки або органи. Здається, у рослин від аномалії розвиваються лише органи чуття різних типів. Усі нарости, що походять від ураженого SCP-2756 матеріалу та живих суб'єктів, здаються функціональними. Однак, мутації не впливають на здоров’я вражених суб’єктів. Тривають дослідження, які покликані визначити ступінь інвазивності SCP-2756. Наразі спалювання виявилося ефективним методом знищення будь-якого матеріалу, враженного SCP-2756. Спосіб, за яким SCP-2756 поширюється, невідомий.
SCP-2756-A являє собою місто, розташоване в пустелі [ВИДАЛЕНО]. SCP-2756 поширюється навколо SCP-2756-A в межах периметру радіусом в 100 метрів. Згідно зі свідченнями мешканців, перші спостереження SCP-2756 почалися 26 травня 1992 року. SCP-2756 швидко розповсюдився по всьому місту, і 03.08.1992 все місто було вражено SCP-2756, а жителі міста почали мутувати. Незважаючи на власний фізичний стан, жителям SCP-2756-A вдалося відновити нормальний образ життя (подробиці дивись в Інтерв'ю-2756-G5). Фонд не втручався до внутрішніх справ SCP-2756-A до ██.██.20██.
SCP-2756-B — це місто, розташоване на відстані приблизно ██ км від SCP-2756-A. Схоже, SCP-2756 також вразив місто SCP-2756-B; проте зв'язок з його мешканцями не був встановлений. За останками, схожими на людські тіла, було припущено, що мешканці вбили один одного в процесі мутації; однак довести цю теорію важко через те, що ефект SCP-2756 сам міг створити залишки людей. Іноді нарости в SCP-2756-B проявляють ворожість, намагаючись напасти на людей, які наближаються до наростів.
SCP-2756-A було виявлено 28.06.1992 командою групи захоплення. Команду захоплення було надіслано із Зони ██ після того, як агенти Фонду, впроваджені до Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я, перехопили дзвінок від SCP-2756-A щодо дивної хвороби. Усім особам, які знали про SCP-2756 та SCP-2756-A, ввели амнезіаки класу C. Команда захоплення прибула під виглядом членів Всесвітньої організації охорони здоров'я, та була оснащена стандартними захисними костюмами, але через природу SCP-2756 аномалія поширилась по Зоні ██, та 09.07.1992 захопила всю Зону ██. Була розглянута можливість знищення Зони ██, але через необхідність подальших досліджень аномалії SCP-2756 і через те, що Зона ██ все ще могла виконувати свою функцію, Зону ██ було поміщено на карантин. Зараз Зона ██ є головним дослідницьким центром аномалії SCP-2756. SCP-2756-B було виявлено 22.10.1992 після того, як до Зони ██ було доставлено припаси гелікоптером Фонду. Пілот помітив невелике місто, яке, здається, постраждало від SCP-2756, та було розташовано за ██ км від SCP-2756-A. Після того, як до Зони ██ передали інформацію щодо існування SCP-2756-B, до SCP-2756-B було направлено команду з десяти співробітників Зони ██. Після прибуття команда виявила, що у SCP-2756-B нема жодної живої істоти, окрім ворожих наростів SCP-2756. SCP-2756-B був ізольований для зберігання без інцидентів. Для зберігання об’єкту була вигадана та розповсюджена легенда про епідемію.
А██████ С██████, мешканця SCP-2756-A, попросили розповісти про розповсюдження SCP-2756 з моменту появи аномалії до відновлення нормального життя серед жителів SCP-2756-A. Сам суб’єкт, А██████ С██████, має наступні мутації: шість очей, вирощених на животі, три ока, вирощених у різних місцях на правому передпліччі, масив плоті, вирощений на оригінальних очах, два вирости, схожі на щупальці довжиною шість (6) см, що ростуть на кожній щоці, додаткова нога, що виросла з лівого коліна, і контур руки, який росте вздовж хребта, а також кінцівка довжиною сто двадцять (120) см зі схожим на щупальце відростком, який суб’єкт використовує у якості додаткової руки. Близько 60% шкіри суб’єкта вкрито пір'ями.
Опитувальний: А██████ С██████, мешканець SCP-2756-A.
Запитувач: Д-р █████
Передмова: Д-р █████ був новим призначеним до Зони ██, і тому він ще не зазнав змін. Доктор █████ був обраний для проведення інтерв’ю у тому числі щоб побачити, як жителі міста відреагують на немутовану людину.
<Початок протоколу>
Д-р. █████: Чи ви пам’ятаєте, коли це могло статись?
А.С.: Перший раз щось дивне трапилося б, напевно, в середині весни приблизно… років п’ятнадцять тому, я думаю. М████, старий кравець, з’явився на роботу з великою шишкою на правому лікті.
Д-р █████: М████ був першим, хто мутував?
А.С.: Один з перших. Коли його шишка виросла та стала рукою, ми замкнули його. Сподівалися, що б ця незрозуміла штука не вразить інших. Але менш ніж за місяць такі штуки з’явилися на його будинку, а у інших людей теж почали рости шишки. У цей момент всіх охопила паніка. Ми посилали по допомогу, але все було марно. Дехто дійшов до того, що намагався спалити тих, хто змінився — я був серед таких. Інші намагалися відрізати нові частини тіла. Я чув, що деякі люди намагалися втекти, поки вони були ще нормальними.
А.С. відкидається на спинку крісла.
За три місяці це потрапило на вулиці, у будинки, на все. Ніщо і ніхто не залишився нормальним. Саме в цей момент люди відчули, що вони втратили людяність. Важко не відчувати цього, дивлячись на те, якими ми стали.
Д-р █████: Але ви знайшли сили жити далі.
А.С.: Не зовсім. Навіть зараз для декого з нас тяжко продовжувати жити день за днем.
Д-р █████: Нарости також з’являлися на вулицях та домах. Що ви робили з такими наростами?
А.С.: Ми їх підрізаємо, якщо вони заважають нам ходити. Через кілька років люди вже не вважали чимось неправильним, щоб зрізати та їсти ці нарости. Хоча іноді нарости з’являються у дуже цікавих місцях. У центрі міста виріс тулуб, люди просто дивляться, як він бігає на одному місці, а його руки іноді тримають щось для вас або навіть граються з дітьми. Знадобилося більше трьох років, щоб люди почали жити знову. А через чотири роки люди знову почали народжувати дітей.
Д-р █████: Коли я приїхав у ваше місто, як відреагували городяни?
А.С.: Дорослі були шоковані. Вони вперше за багато років побачили незмінену людину. А ось діти почали ставити запитання. Вони не розуміють, чому ти виглядаєш таким іншим. Так вони живуть, так вони виросли. Для них бути зміненим — це нормально.
Д-р █████: Нормально?
А.С.: Так. Для нас саме такий стан і є нормальним, наскільки останнє можливо. А ось діти живуть своїм нормальним життям. Вони грають, вони вчаться, вони, мабуть, нічим не відрізняються від інших. Мені аж дивно, що їм вдається жити нормальним життям, коли вони так сильно змінені.
<Кінець протоколу>